- закріпачувати
- -ую, -уєш, недок., закріпа́чити, -чу, -чиш, док., перех., іст.Примушувати кого-небудь стати кріпаком. || Поневолювати, запроваджуючи кріпосне право.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
закріпачувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
закріпачувати — чую, чуєш, Пр. Примушувти кого небудь стати кріпаком … Словник лемківскої говірки
закріпачуватися — уюся, уєшся, недок., закріпа/читися, чуся, чишся, док., іст. 1) Ставати кріпаком. 2) тільки недок. Пас. до закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпощати — а/ю, а/єш, недок., закріпости/ти, ощу/, ости/ш, док., перех., заст. Те саме, що закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачити — див. закріпачувати … Український тлумачний словник
закріпачування — я, с., іст. Дія за знач. закріпачувати … Український тлумачний словник